Sanction — це англійське слово, яке може означати офіційне схвалення або покарання, а також дієслово, що означає надавати дозвіл або накладати обмеження.
noun: санкція
verb: санкціонувати
noun — значення 1
Official permission or approval for an action, especially one that is generally considered to be wrong or illegal.
Офіційний дозвіл або схвалення дії, особливо такої, що загалом вважається неправильною або незаконною.
Приклади:
The government has imposed economic sanctions on the country.
Уряд наклав економічні санкції на країну.
The treaty was given international sanction.
Договір отримав міжнародну санкцію.
noun — значення 2
A penalty or coercive measure adopted, usually by several countries or an international organization, to force a country to comply with international law or policy.
Штраф або примусовий захід, прийнятий, зазвичай кількома країнами або міжнародною організацією, для змушення країни дотримуватися міжнародного права чи політики.
Приклади:
The UN Security Council voted to impose sanctions.
Рада Безпеки ООН проголосувала за введення санкцій.
verb — значення 1
To give official permission or approval for (an action, plan, etc.).
Надавати офіційний дозвіл або схвалення (дії, плану тощо).
Приклади:
The committee sanctioned the use of the funds for research.
Комітет санкціонував використання коштів на дослідження.
His actions were not sanctioned by the management.
Його дії не були санкціоновані керівництвом.
verb — значення 2
To penalize or impose coercive measures on (a country, organization, or individual).
Наказувати або накладати примусові заходи на (країну, організацію чи особу).
Приклади:
The international community decided to sanction the aggressor state.
Міжнародна спільнота вирішила санкціонувати державу-агресора.