забороняти, заборона, відлучати
Ban — англійське слово, що означає заборону або забороняти щось.
verb — значення 1
To prohibit or forbid something, especially by official decree or law.
Забороняти або накладати вето на щось, особливо за офіційним указом чи законом.
Приклади:
If I were in charge, I'd ban all zoos.
Якби це від мене залежало, я би заборонив усі зоопарки.
Fascists ban books.
Фашисти забороняють книжки.
verb — значення 2
To pronounce an ecclesiastical curse upon; to place under a ban.
Виголошувати церковне прокляття; накладати анафему.
Приклади:
The bishop decided to ban the heretic from the church.
Єпископ вирішив відлучити єретика від церкви.
noun — значення 1
An official prohibition or ban.
Офіційна заборона або обмеження.
Приклади:
A wheat import ban was enacted.
Було прийнято закон про заборону ввезення пшениці.
The Lvov city council is once more drawing attention to false information regarding the intention to ban speaking Russian in Lvov.
Львівська міська рада ще раз звертає увагу на неправдиву інформацію щодо наміру заборонити розмовляти у Львові російською.
noun — значення 2
A curse or anathema.
Прокляття або анафема.
Приклади:
He lived under the ban of the church for years.
Він роками жив під прокляттям церкви.