тихий, примусити замовкнути, тиша
Quiet — це англійське слово, яке описує відсутність звуку, спокій або тишу. Воно може використовуватися як прикметник, дієслово або іменник.
adj — значення 1
Free from noise or sound; silent.
Вільний від шуму чи звуку; мовчазний.
Приклади:
The children were being very quiet.
Діти сиділи дуже тихо.
Please be quiet, the baby is sleeping.
Будь ласка, будьте тихі, дитина спить.
adj — значення 2
Calm and peaceful; not disturbed.
Спокійний і мирний; незворушний.
Приклади:
Young Martin spent a fairly quiet childhood in Atlanta, Georgia.
Малий Мартін провів достатньо тихе дитинство в Атланті, штат Джорджія.
The baby was quiet all night.
Дитина була спокійна всю ніч.
adj — значення 3
Not busy or active; having little activity.
Не зайнятий або не активний; з малою активністю.
Приклади:
It was a quiet evening at home.
Це був тихий вечір вдома.
adj — значення 4
Reserved in manner or speech; not talkative.
Стриманий у манері чи мовленні; небагатослівний.
Приклади:
He is a quiet person who prefers to listen.
Він неговіркий чоловік, який віддає перевагу слуханню.
verb — значення 1
To make someone or something quiet.
Зробити когось або щось тихим.
Приклади:
The teacher tried to quiet the noisy students.
Вчитель намагався примусити галасливих учнів замовкнути.
verb — значення 2
To become quiet or calm.
Стати тихим або спокійним.
Приклади:
The wind began to quiet down.
Вітер почав затихати.
noun — значення 1
The absence of noise or sound.
Відсутність шуму чи звуку.
Приклади:
It became quiet again in the forest.
В лісі знову стало тихо.
After the storm, there was a profound quiet.
Після бурі настала глибока тиша.
Be quiet — Помовчте
Заклик до мовчання або припинення розмови.
Приклади:
Be quiet. Don't talk in class.
Помовчте. Не розмовляйте в класі.