Imposition — це іменник, що означає нав'язування чогось, обтяжливий обов'язок або процес розміщення сторінок у друкарстві.
noun: нав'язування, запровадження, обтяжливий обов'язок, тягар, спус сторінок, верстка, додаткове завдання, покарання
noun — значення 1
The act of forcing someone to accept something, such as a rule, tax, or belief.
Дія, що полягає у примусовому встановленні правил, податків або переконань.
Приклади:
The imposition of new taxes caused public outcry.
Запровадження нових податків викликало обурення громадськості.
He resented the imposition of strict rules on his work.
Він був незадоволений нав'язуванням суворих правил у його роботі.
noun — значення 2
An unwelcome or unfair demand, burden, or obligation placed upon someone.
Небажаний або несправедливий тягар, обов'язок чи вимога, покладена на когось.
Приклади:
I hope my visit is not an imposition on your time.
Сподіваюся, мій візит не є обтяжливим обов'язком для вас.
Asking for such a large favor felt like a real imposition.
Прохання про таку велику послугу відчувалося як справжній тягар.
noun — значення 3
The process of arranging pages on a printer's sheet so they appear in the correct order after folding.
Процес розміщення сторінок на друкарському аркуші так, щоб вони були у правильному порядку після згинання.
Приклади:
The printer checked the imposition before starting the press.
Друкар перевірив спуск сторінок перед запуском преса.
noun — значення 4
A task given to a student as a form of punishment.
Завдання, яке дають учневі як форму покарання.
Приклади:
The teacher gave him an imposition for talking in class.
Вчитель дав йому додаткове завдання як покарання за розмови на уроці.
imposition of power — зловживання владою
Приклади:
The imposition of power was evident in his decisions.
Зловживання владою було очевидним у його рішеннях.