Infliction

Значення та приклади

noun — значення 1

The act of causing something unpleasant, such as pain, suffering, or a penalty, to be experienced by someone.

Дія, що полягає у спричиненні чогось неприємного, наприклад болю, страждань або покарання, яке хтось має пережити.

Приклади:

• The infliction of pain on others is morally wrong.

  Заподіяння болю іншим є морально неправильним.

• The judge ordered the infliction of a severe penalty.

  Суддя наказав накладання суворого покарання.

Словосполучення

infliction of pain — заподіяння болю

Приклади:

He was accused of the infliction of pain.

Його звинуватили у заподіянні болю.

infliction of punishment — накладання покарання

Приклади:

The law regulates the infliction of punishment.

Закон регулює накладання покарання.

Форми слова

• • inflictions (множина) — заподіяння