Charge — багатозначне англійське слово, яке може означати плату, звинувачення, заряд (електричний або військовий), відповідальність або дію з вимагання плати чи звинувачення.
noun: плата, вартість, відповідальність, обов'язок, звинувачення, обвинувачення, заряд, електричний заряд
verb: знімати плату, брати плату, звинувачувати, звинуватити, покладати відповідальність, доручати, заряджати, зарядити
noun — значення 1
The amount of money asked for goods or services.
Сума грошей, яку просять за товари чи послуги.
Приклади:
How much was the additional charge?
І яка додаткова плата?
I got the ticket free of charge.
Я отримав квиток безкоштовно.
noun — значення 2
The responsibility for someone or something.
Відповідальність за когось або щось.
Приклади:
Mr Brown is in charge of our class.
Містер Браун є відповідальним за наш клас.
Can I speak to the person in charge?
Чи можу я говорити з відповідальною особою?
noun — значення 3
An accusation that someone has done something wrong or illegal.
Звинувачення у тому, що хтось вчинив щось неправильне або незаконне.
Приклади:
He was completely cleared of the charge against him.
З нього були зняті всі обвинувачення.
noun — значення 4
An electrical unit of matter that is carried by protons (positive) or electrons (negative).
Електрична одиниця матерії, яку несуть протони (позитивні) або електрони (негативні).
Приклади:
The battery has a positive charge.
Батарея має позитивний заряд.
noun — значення 5
A sudden, forceful rush forward, especially in combat.
Раптовий, сильний натиск вперед, особливо в бою.
Приклади:
The cavalry made a swift charge.
Кавалерія здійснила стрімкий наступ.
verb — значення 1
To demand payment for goods or services.
Вимагати оплату за товари чи послуги.
Приклади:
They charge a lot for parking.
Вони беруть багато за паркування.
verb — значення 2
To formally accuse someone of a crime.
Формально звинуватити когось у злочині.
Приклади:
The police charged him with theft.
Поліція звинуватила його у крадіжці.
verb — значення 3
To assign a duty or responsibility to someone.
Призначити комусь обов'язок або відповідальність.
Приклади:
I charge you with the task of organizing the event.
Я доручаю тобі завдання організувати захід.
verb — значення 4
To load equipment with material required for its use, such as a firearm with powder.
Завантажувати обладнання матеріалом, необхідним для його використання, наприклад, вогнепальну зброю порохом.
Приклади:
He began to charge his rifle.
Він почав заряджати свою гвинтівку.
verb — значення 5
To move forward quickly and forcefully, especially in combat.
Рухатися вперед швидко і наполегливо, особливо в бою.
Приклади:
The soldiers charged the enemy lines.
Солдати атакували ворожі позиції.
free of charge — безкоштовно
Приклади:
The service is provided free of charge.
Послуга надається безкоштовно.
in charge — відповідальний
Приклади:
Who is in charge here?
Хто тут головний?
Charge it! — Запишіть на мене!
Вираз, що використовується, коли хтось хоче купити щось, але не має грошей, і пропонує записати борг або оплатити пізніше.
Приклади:
I don't have my wallet with me, charge it!
У мене немає гаманця, запишіть на мене!