Bailiff — це посадова особа, яка виконує судові рішення або забезпечує порядок у залі суду.
noun: судовий виконавець, судовий розпорядник, управитель маєтку, економ
noun — значення 1
An officer of the court who is responsible for maintaining order in the courtroom and guarding prisoners.
Службова особа суду, яка відповідає за підтримання порядку в залі судових засідань та охорону підсудних.
Приклади:
The bailiff asked everyone to stand as the judge entered the room.
Судовий розпорядник попросив усіх встати, коли суддя увійшов до зали.
The bailiff escorted the defendant out of the courtroom.
Судовий виконавець вивів підсудного із зали суду.
noun — значення 2
A public official who is authorized to execute court orders, such as seizing property to satisfy a debt.
Державна посадова особа, уповноважена виконувати судові рішення, наприклад, накладати арешт на майно для погашення боргу.
Приклади:
The bailiff arrived at the house to collect the unpaid debt.
Судовий виконавець прибув до будинку, щоб стягнути несплачений борг.
The court sent a bailiff to enforce the eviction order.
Суд направив судового виконавця для виконання наказу про виселення.
noun — значення 3
A person who manages a large estate or farm on behalf of the owner.
Особа, яка керує великим маєтком або фермою від імені власника.
Приклади:
The farm bailiff oversaw the harvest and managed the workers.
Економ наглядав за збором врожаю та керував працівниками.
court bailiff — судовий виконавець
Приклади:
The court bailiff served the papers.
Судовий виконавець вручив документи.
farm bailiff — управитель ферми
Приклади:
He worked as a farm bailiff for many years.
Він багато років працював як управитель ферми.