прапорщик, судовий виконавець
Warrant officer — це військове звання, яке займає проміжне положення між сержантським складом та офіцерами, або посадова особа, уповноважена виконувати судові приписи.
noun — значення 1
A military officer who holds their rank by virtue of a warrant rather than a formal commission from a head of state.
Військовослужбовець, який має звання на підставі спеціального наказу (варранта), а не офіційного патенту від глави держави.
Приклади:
The warrant officer was responsible for the technical maintenance of the aircraft.
Уорент-офіцер відповідав за технічне обслуговування літака.
He served as a senior warrant officer for over twenty years.
Він прослужив на посаді прапорщика понад двадцять років.
noun — значення 2
A law enforcement official who is specifically assigned to execute legal warrants and other court writs.
Службова особа правоохоронних органів, уповноважена виконувати судові ордери та інші процесуальні документи.
Приклади:
The warrant officer arrived at the residence to serve the arrest warrant.
Судовий виконавець прибув до помешкання, щоб вручити ордер на арешт.
chief warrant officer — головний уорент-офіцер
Приклади:
The chief warrant officer led the training session.
Головний уорент-офіцер провів навчальне заняття.