консул
Consul — це дипломатичний представник держави в іншому місті, а також назва вищої посадової особи в античних державах.
noun — значення 1
An official appointed by a government to reside in a foreign city to represent and protect the interests of their country's citizens and merchants.
Посадова особа, призначена урядом для роботи в іноземному місті з метою представництва та захисту інтересів громадян і торговців своєї країни.
Приклади:
The Belgian consul invited us to tea in a restaurant close to his country's embassy.
Бельгійський консул запросив нас на чай до ресторану неподалік від посольства його країни.
The consul issued a new passport to the traveler.
Консулка видала мандрівнику новий паспорт.
noun — значення 2
One of the two annually elected chief magistrates who jointly ruled the Roman Republic.
Один із двох щорічно обираних вищих магістратів, які спільно керували Римською республікою.
Приклади:
Julius Caesar was elected consul in 59 BC.
Юлій Цезар був обраний як консул у 59 році до нашої ери.
The Roman consul held supreme civil and military authority.
Римський консул мав вищу цивільну та військову владу.
noun — значення 3
A high-ranking government official or advisor who serves directly under a ruler or acts as a co-ruler.
Високопоставлений урядовець або радник, який служить безпосередньо під керівництвом правителя або діє як співправитель.
Приклади:
Napoleon Bonaparte served as the First Consul of France.
Наполеон Бонапарт служив як перший консул Франції.
honorary consul — почесний консул
Приклади:
The honorary consul provides assistance to local citizens.
Почесний консул надає допомогу місцевим громадянам.
consul general — генеральний консул
Приклади:
The consul general attended the opening ceremony.
Генеральний консул відвідав церемонію відкриття.