Skill — це англійське слово, що означає здатність або майстерність у виконанні певного завдання, часто набуту через навчання чи практику.
noun: вміння, майстерність, навик, розбірливість, здоровий глузд, знання, розуміння, спритність
noun — значення 1
A capacity to do something well; a technique, an ability, usually acquired or learned, as opposed to abilities that are regarded as innate.
Здатність добре виконувати певне завдання; техніка, навичка, зазвичай набута або вивчена, на відміну від вроджених здібностей.
Приклади:
Critical thinking is an important skill for any career.
Критичне мислення — це необхідне вміння для будь-якої кар'єри.
She has a natural skill for playing the piano.
Вона має природний навик гри на піаніно.
noun — значення 2
Discrimination; judgment; propriety; reason; cause.
Розбірливість; судження; належність; причина; підстава.
Приклади:
He acted with great skill in handling the delicate situation.
Він діяв з великою розбірливістю, вирішуючи делікатну ситуацію.
noun — значення 3
Knowledge; understanding.
Знання; розуміння.
Приклади:
He has a deep skill of the subject matter.
Він має глибоке розуміння предмета.
noun — значення 4
Display of art; exercise of ability; contrivance; address.
Прояв мистецтва; застосування здібностей; винахідливість; спритність.
Приклади:
The magician performed his tricks with remarkable skill.
Чарівник виконував свої трюки з надзвичайною вправністю.
technical skill — технічна навичка
Приклади:
The job requires strong technical skills.
Робота вимагає сильних технічних навичок.
soft skills — м'які навички
Приклади:
Communication and teamwork are essential soft skills.
Комунікація та командна робота є важливими м'якими навичками.
motor skill — моторна навичка
Приклади:
Developing fine motor skills is important for young children.
Розвиток дрібної моторики є важливим для маленьких дітей.