Cunning — це прикметник, що описує хитрість або спритність, а також іменник, що позначає майстерність чи підступність.
adj: хитрий, лукавий, майстерний, вправний
noun: хитрість, підступність, майстерність, вправність
adj — значення 1
Having or showing skill in achieving one's ends by deceit or evasion.
Має або демонструє вміння досягати своїх цілей шляхом обману чи ухилення.
Приклади:
The fox is the most cunning of all animals.
Лисиця - найхитріша з усіх тварин.
He used a cunning plan to trick his rivals.
Він використав лукавий план, щоб обдурити своїх суперників.
adj — значення 2
Exhibiting ingenuity or skill in design or execution.
Демонструє винахідливість або майстерність у проектуванні чи виконанні.
Приклади:
The clockmaker created a cunning device.
Годинникар створив майстерний пристрій.
noun — значення 1
Skill in achieving one's ends by deceit or evasion.
Вміння досягати своїх цілей шляхом обману або ухилення.
Приклади:
She used her cunning to escape the trap.
Вона використала свою хитрість, щоб втекти з пастки.
noun — значення 2
Practical knowledge or skill in a particular craft or art.
Практичні знання або навички у певному ремеслі чи мистецтві.
Приклади:
The artisan showed great cunning in his work.
Майстер продемонстрував велику майстерність у своїй роботі.
cunning plan — хитрий план
Приклади:
They devised a cunning plan.
Вони розробили хитрий план.