Competence — це здатність ефективно виконувати завдання або обов'язки завдяки наявності необхідних знань, навичок та досвіду.
noun: компетентність, компетенція
noun — значення 1
The ability to do something successfully or efficiently.
Здатність виконувати щось успішно або ефективно завдяки наявності відповідних знань.
Приклади:
The manager demonstrated great competence in handling the crisis.
Менеджер продемонстрував високу компетентність у вирішенні кризи.
Her professional competence is beyond doubt.
Її професійна компетенція не викликає жодних сумнівів.
noun — значення 2
The legal authority or power to deal with a particular matter.
Юридичні повноваження або право розглядати певні питання.
Приклади:
This issue falls outside the competence of the local court.
Це питання виходить за межі компетенції місцевого суду.
The committee acted within its legal competence.
Комітет діяв у межах своєї законної компетентності.
noun — значення 3
The underlying knowledge of language rules that a speaker possesses.
Внутрішня система мовних знань, якою володіє носій мови, на відміну від реального мовлення.
Приклади:
Linguistic competence allows us to understand infinite new sentences.
Лінгвістична компетентність дозволяє нам розуміти нескінченну кількість нових речень.
core competence — ключова компетенція
Приклади:
Innovation is our core competence.
Інновації — це наша ключова компетенція.
professional competence — професійна компетентність
Приклади:
He lacks the professional competence for this role.
Йому бракує професійної компетентності для цієї ролі.