Aptitude — це англійське слово, що означає природну здатність або схильність людини до вивчення чогось нового чи виконання певних завдань.
noun: схильність, здібність, придатність, відповідність
noun — значення 1
A natural ability to learn or understand something quickly and effectively.
Природна здатність швидко та ефективно вивчати або розуміти щось.
Приклади:
She has a remarkable aptitude for learning foreign languages.
Вона має надзвичайну схильність до вивчення іноземних мов.
The test is designed to measure the student's mathematical aptitude.
Цей тест розроблений для вимірювання математичної здібності студента.
noun — значення 2
The state or quality of being suitable or appropriate for a particular purpose.
Стан або якість придатності чи відповідності для певної мети.
Приклади:
His aptitude for the leadership role was clear to everyone.
Його придатність до керівної ролі була очевидною для всіх.
aptitude test — тест на професійну придатність
Приклади:
All candidates must take an aptitude test.
Усі кандидати повинні пройти тест на професійну придатність.