Justiciary — це термін, що стосується судової влади, посади судді або особи, яка здійснює правосуддя.
noun: суддівство, судова влада, суддя, особа, що чинить правосуддя, судова система, судовий корпус
noun — значення 1
The office, jurisdiction, or authority held by a judge.
Посада, юрисдикція або повноваження, якими наділений суддя.
Приклади:
The historical justiciary of the region was strictly controlled by the crown.
Історичне суддівство в цьому регіоні суворо контролювалося короною.
He was appointed to the high justiciary to oversee legal reforms.
Його призначили до вищої судової влади для нагляду за правовими реформами.
noun — значення 2
A person who is responsible for the administration of justice or acts as a judge.
Особа, яка відповідає за здійснення правосуддя або виконує обов'язки судді.
Приклади:
The justiciary presided over the trial with great impartiality.
Суддя головував на судовому процесі з великою неупередженістю.
As a local justiciary, he was tasked with resolving civil disputes.
Як місцева особа, що чинить правосуддя, він мав завдання вирішувати цивільні суперечки.
noun — значення 3
The collective body of judges or the court system of a country.
Колективний орган суддів або судова система країни.
Приклади:
The justiciary must remain independent from political influence.
Судова система повинна залишатися незалежною від політичного впливу.
high justiciary — вищий судовий орган
Приклади:
The high justiciary issued a final ruling.
Вищий судовий орган виніс остаточне рішення.
chief justiciary — головний суддя
Приклади:
The chief justiciary opened the session.
Головний суддя відкрив засідання.