Justiciar — це історичний термін, що позначає посадову особу, яка здійснює правосуддя, або прихильника релігійної доктрини про спасіння через закон.
noun: суддя, юстиціарій, прихильник релігійного закону
noun — значення 1
A high-ranking official or judge who administers justice in a legal system.
Високопоставлений чиновник або суддя, який здійснює правосуддя в правовій системі.
Приклади:
The justiciar presided over the royal court.
Юстиціарій головував у королівському суді.
He was appointed as the chief justiciar of the realm.
Його призначили головним суддя королівства.
noun — значення 2
A person who believes that adherence to religious law is the primary means of redemption before God.
Особа, яка вірить, що дотримання релігійного закону є головним засобом спасіння перед Богом.
Приклади:
The theological debate centered on the views of the justiciar.
Теологічна дискусія зосередилася на поглядах прихильника релігійного закону.
chief justiciar — головний юстиціарій
Приклади:
The chief justiciar held immense power.
Головний юстиціарій мав величезну владу.