вважати, засуджувати, ухвалювати
Deem — англійське дієслово, що означає вважати, оцінювати або судити про щось.
verb — значення 1
To consider or regard something in a particular way; to form an opinion or judgment about it.
Вважати або розглядати щось певним чином; формувати думку чи судження про це.
Приклади:
The committee will deem the proposal acceptable if it meets all requirements.
Комітет вважатиме пропозицію прийнятною, якщо вона відповідатиме всім вимогам.
We deem it necessary to inform you about the changes.
Ми вважаємо за необхідне повідомити вас про зміни.
verb — значення 2
To judge or sentence someone, especially to a particular punishment.
Судити або засуджувати когось, особливо до певного покарання.
Приклади:
The court will deem the defendant guilty if there is enough evidence.
Суд засудить обвинуваченого як винного, якщо буде достатньо доказів.
verb — значення 3
To decree or adjudge something, often in a legal or formal context.
Ухвалювати або присуджувати щось, часто в юридичному чи формальному контексті.
Приклади:
The law will deem the contract void if it is not properly registered.
Закон ухвалить договір недійсним, якщо він не буде належним чином зареєстрований.
verb — значення 4
To dispense justice or administer law.
Відправляти правосуддя або керувати законом.
Приклади:
The judge must deem the evidence fairly before making a decision.
Суддя повинен справедливо відправляти правосуддя, перш ніж ухвалювати рішення.