посвятити в лицарі, даб, назвати
Dub — багатозначне слово, що вживається як дієслово для позначення надання імені чи титулу, а також як іменник для опису музичного стилю або процесу озвучування фільмів.
verb — значення 1
To confer knighthood upon someone, traditionally by tapping them on the shoulder with a sword.
Надати комусь лицарський титул, традиційно торкнувшись плеча мечем.
Приклади:
The king decided to dub the brave soldier a knight.
Король вирішив посвятити хороброго солдата в лицарі.
He was dubbed for his services to the crown.
Його було посвячено в лицарі за заслуги перед короною.
verb — значення 2
To give someone or something a particular name, title, or nickname.
Дати комусь або чомусь певне ім'я, титул або прізвисько.
Приклади:
The press dubbed the new project a failure.
Преса назвала новий проект провальним.
They dubbed the small town a paradise for artists.
Вони охрестили це маленьке містечко раєм для митців.
verb — значення 3
To replace the original speech in a film or television program with a translation in another language.
Замінити оригінальну мову у фільмі чи телепрограмі на переклад іншою мовою.
Приклади:
They often dub foreign films into Ukrainian.
Вони часто дублюють іноземні фільми українською.
noun — значення 1
A style of reggae music that involves remixing existing tracks by removing vocals and adding sound effects.
Стиль музики реггі, що передбачає реміксування існуючих треків шляхом видалення вокалу та додавання звукових ефектів.
Приклади:
The DJ played a classic dub track at the party.
Діджей поставив класичний трек у стилі даб на вечірці.
This album is a great example of early dub.
Цей альбом є чудовим прикладом раннього дабу.
noun — значення 2
The process of replacing the original audio in a film with a new version, usually in a different language.
Процес заміни оригінального звуку у фільмі на нову версію, зазвичай іншою мовою.
Приклади:
The dub of this movie is very professional.
Дубляж цього фільму дуже професійний.