пояс, опоясувати, бити ременем
Belt — англійське слово, що означає пояс, ремінь, або може використовуватися у переносних значеннях, пов'язаних з обмеженням, передачею руху чи географічними зонами.
noun — значення 1
A band worn around the waist to hold clothing, hold weapons, or as a decorative item.
Смуга тканини, шкіри або іншого матеріалу, яку носять на талії для утримання одягу, зброї або як декоративний елемент.
Приклади:
Tom wanted to buy a leather belt.
Том хотів купити шкіряний ремінь.
The belt is brown.
Ремінь коричневий.
noun — значення 2
A band used for safety purposes, such as a seat belt in a vehicle.
Смуга, що використовується для забезпечення безпеки, наприклад, ремінь безпеки в автомобілі.
Приклади:
If Tom had been wearing his seat belt, he wouldn't have been injured so badly.
Якби Том був пристебнутий ременями безпеки, його б не було настільки сильно травмовано.
noun — значення 3
A band used in a machine to transfer motion or power.
Смуга, що використовується в механізмі для передачі руху або потужності.
Приклади:
The conveyor belt moved the packages along the line.
Конвеєрний ремінь переміщував пакунки по лінії.
noun — значення 4
Anything that resembles a belt, or that encircles or crosses like a belt; a strip or stripe.
Будь-що, що нагадує пояс або облямовує чи перетинає щось подібно до пояса; смуга або смужка.
Приклади:
The Milky Way is a vast belt of distant stars, each star a sun like ours.
Чумацький шлях — широкий пояс із далеких зірок, кожна зірка — сонце, таке як наше.
noun — значення 5
A geographical region known for a particular product, feature, or demographic.
Географічний регіон, відомий певним продуктом, характеристикою або демографічною групою.
Приклади:
The Corn Belt is a region in the Midwestern United States where corn is grown.
Кукурудзяний пояс — це регіон на Середньому Заході Сполучених Штатів, де вирощують кукурудзу.
verb — значення 1
To encircle or surround something.
Оповивати або оточувати щось.
Приклади:
The mountains belt the valley.
Гори опоясують долину.
verb — значення 2
To hit with a belt.
Бити ременем.
Приклади:
The father threatened to belt his son for misbehaving.
Батько погрожував вдарити сина ременем за погану поведінку.
verb — значення 3
To drink liquor quickly, often in gulps.
Пити алкоголь швидко, часто великими ковтками.
Приклади:
He belted down a shot of whiskey.
Він хильнув чарку віскі.
verb — значення 4
To hit a pitched ball a long distance, usually for a home run.
Сильно вдарити по м'ячу, відбивши його на велику відстань, зазвичай для хоум-рану.
Приклади:
The batter belted the ball out of the park.
Відбиваючий запустив м'яч за межі поля.
below the belt — нижче пояса (нечесно, підло)
Приклади:
His comment hit below the belt.
Його коментар був як удар нижче пояса.
belt buckle — пряжка для ременя
Приклади:
He polished his belt buckle until it shone.
Він відполірував пряжку свого ременя, доки вона не засяяла.
hit below the belt — вдарити нижче пояса
Завдати удару нечесно, підло, використовуючи слабке місце супротивника або порушуючи правила.
Приклади:
His comment about her appearance was a low blow; it really hit below the belt.
Його коментар про її зовнішність був низьким ударом; це справді вдарило нижче пояса.