стриманість, засіб обмеження
Restraint — це іменник, що означає стриманість, самоконтроль або фізичне обмеження свободи дій.
noun — значення 1
A measure or condition that keeps someone or something under control or within limits.
Захід або умова, що тримає когось чи щось під контролем або в певних межах.
Приклади:
He showed great restraint when dealing with the angry customer.
Він виявив велику стриманість, спілкуючись із розгніваним клієнтом.
The new law acts as a restraint on excessive spending.
Новий закон діє як обмеження на надмірні витрати.
noun — значення 2
A device or physical means used to prevent someone from moving or acting freely.
Пристрій або фізичний засіб, що використовується для запобігання вільному руху чи діям особи.
Приклади:
The patient was placed in a soft restraint for their own safety.
Пацієнта помістили у м'який засіб обмеження для його власної безпеки.
The seat belt serves as a vital safety restraint in the car.
Ремінь безпеки служить життєво важливим засобом обмеження в автомобілі.
exercise restraint — виявляти стриманість
Приклади:
You must exercise restraint during the negotiations.
Ви повинні виявляти стриманість під час переговорів.
show restraint — показати стриманість
Приклади:
The police showed restraint despite the provocation.
Поліція показала стриманість попри провокацію.