перевага, старшинство
Superiority — це іменник, що означає стан переваги, вищості або домінування над іншими в певній якості чи статусі.
noun — значення 1
The state or quality of being better, stronger, or more advanced than others.
Стан або якість бути кращим, сильнішим чи більш розвиненим за інших.
Приклади:
The team demonstrated clear superiority throughout the match.
Команда продемонструвала явну перевагу протягом усього матчу.
He often acts with a sense of superiority over his colleagues.
Він часто поводиться з відчуттям вищості над своїми колегами.
noun — значення 2
A legal or historical right held by a superior over land or property.
Юридичне або історичне право, яке має вища особа щодо землі чи власності.
Приклади:
The historical documents confirmed his legal superiority over the estate.
Історичні документи підтвердили його законне старшинство щодо цього маєтку.
sense of superiority — почуття вищості
Приклади:
She has a natural sense of superiority.
У неї природне почуття вищості.
maintain superiority — зберігати перевагу
Приклади:
They worked hard to maintain superiority in the market.
Вони наполегливо працювали, щоб зберігати перевагу на ринку.
establish superiority — встановити перевагу
Приклади:
The new technology helped them establish superiority.
Нова технологія допомогла їм встановити перевагу.