висота
Altitude — це термін, що позначає висоту над рівнем моря, вертикальну відстань або ступінь піднесення чого-небудь.
noun — значення 1
The vertical distance of an object or location above a reference level, typically sea level.
Вертикальна відстань об'єкта або місцевості над рівнем відліку, зазвичай над рівнем моря.
Приклади:
What is the altitude of the plateau?
Яка висота плато?
The plane maintained a constant altitude during the flight.
Літак підтримував постійну висоту під час польоту.
noun — значення 2
The angular distance of a celestial body measured above the horizon.
Кутова відстань небесного світила, виміряна над горизонтом.
Приклади:
The astronomer calculated the altitude of the star.
Астроном обчислив висоту зірки.
At noon, the sun reaches its maximum altitude.
Опівдні сонце досягає своєї максимальної висоти.
noun — значення 3
A high level of rank, excellence, or status.
Високий рівень рангу, досконалості або статусу.
Приклади:
He reached an altitude of fame that few achieve.
Він досяг такої висоти слави, якої мало хто досягає.
high altitude — велика висота
Приклади:
The climbers struggled at high altitude.
Альпіністи відчували труднощі на великій висоті.
low altitude — мала висота
Приклади:
The pilot flew at a low altitude.
Пілот летів на малій висоті.