панування, володіння, перевага
Dominion — це іменник, що означає панування, владу, суверенітет або територію, яка перебуває під чиїмось управлінням.
noun — значення 1
The power or right to govern and control a territory or people.
Влада або право керувати та контролювати територію чи людей.
Приклади:
The king sought to extend his dominion over the neighboring lands.
Король прагнув поширити своє панування на сусідні землі.
They fought to maintain their sovereign dominion.
Вони боролися за те, щоб зберегти свою владу.
noun — значення 2
A territory or country that is under the control of a specific ruler or government.
Територія або країна, що перебуває під контролем певного правителя чи уряду.
Приклади:
The empire included many distant dominions.
Імперія включала багато віддалених володінь.
noun — значення 3
A position of superiority or dominance over others in a particular field.
Становище переваги або домінування над іншими у певній сфері.
Приклади:
The company established its dominion in the global market.
Компанія встановила своє домінування на світовому ринку.
noun — значення 4
In Christian angelology, one of the higher orders of angels.
У християнській ангелології — один із вищих чинів ангелів.
Приклади:
The choir of dominions is said to regulate the duties of lower angels.
Кажуть, що чин панування регулює обов'язки нижчих ангелів.
exercise dominion — здійснювати владу
Приклади:
The government continues to exercise dominion over the region.
Уряд продовжує здійснювати владу над цим регіоном.
absolute dominion — абсолютна влада
Приклади:
He held absolute dominion over his subjects.
Він мав абсолютну владу над своїми підданими.