правлячий, рішення
Ruling — англійське слово, яке може виступати як прикметник, що означає панівний або правлячий, так і як іменник, що позначає рішення або постанову від авторитетної особи.
adj — значення 1
Predominant; chief; reigning; controlling.
Панівний; головний; правлячий; контролюючий.
Приклади:
The ruling party won the election.
Правляча партія виграла вибори.
What's wrong about men ruling over women?
Що поганого в тому, що чоловіки керують жінками?
noun — значення 1
An order or a decision on a point of law from someone in authority.
Постанова або рішення з правового питання від уповноваженої особи.
Приклади:
The court issued a ruling on the case.
Суд виніс рішення у справі.
The judge's ruling was final.
Постанова судді була остаточною.