Order — це багатозначне англійське слово, яке може означати порядок, послідовність, команду, замовлення або орден.
noun: порядок, розташування, наказ, розпорядження, команда, замовлення, орден, товариство
verb: впорядковувати, розташовувати, замовляти, замовити, наказувати, приказувати
noun — значення 1
The arrangement or disposition of people or things in relation to each other according to a particular sequence, pattern, or classification.
Розташування або розміщення людей чи речей відносно один одного відповідно до певного послідовності, шаблону або класифікації.
Приклади:
The clinical records in most hospitals are kept in alphabetical order.
В більшості лікарень клінічні записи зберігаються в алфавітному порядку.
We use words in order to communicate.
Для спілкування ми використовуємо слова.
noun — значення 2
An authoritative direction or instruction; a command.
Авторитетний напрямок або інструкція; команда.
Приклади:
The general gave the order to advance.
Генерал віддав наказ наступати.
noun — значення 3
A request for something to be made, supplied, or served; a commission to purchase, sell, or supply goods.
Запит на виготовлення, постачання або обслуговування чогось; доручення купити, продати або поставити товари.
Приклади:
We have given your order highest priority.
Вашому замовленню присвоєно найвищий рівень пріоритету.
noun — значення 4
A group of people with common interests, especially one that has been constituted as a formal body.
Група людей зі спільними інтересами, особливо та, що була створена як формальне об'єднання.
Приклади:
He was awarded an order for his bravery.
Йому було вручено орден за його хоробрість.
verb — значення 1
To arrange or put in a correct or appropriate position or sequence.
Розташовувати або ставити у правильне або відповідне положення чи послідовність.
Приклади:
Please order the books on the shelf.
Будь ласка, розставте книги на полиці.
verb — значення 2
To request something to be made, supplied, or served; to secure by placing an order.
Запитувати щось для виготовлення, постачання або обслуговування; забезпечувати шляхом розміщення замовлення.
Приклади:
I'd like to order a pizza.
Я хотів би замовити піцу.
verb — значення 3
To issue a command to; to direct authoritatively.
Віддавати команду; авторитетно керувати.
Приклади:
The captain ordered his men to attack.
Капітан наказав своїм людям атакувати.
in order to — для того, щоб
Приклади:
I am studying hard in order to pass the exam.
Я старанно вчуся для того, щоб скласти іспит.
out of order — не в порядку, несправний
Приклади:
The printer is out of order.
Принтер несправний.
last orders — останнє замовлення (в барі, ресторані)
Приклади:
Last orders will be taken at 11 pm.
Останні замовлення приймаються о 23:00.
in order to — для того, щоб
Використовується для позначення мети дії.
Приклади:
He saved money in order to buy a new car.
Він заощаджував гроші для того, щоб купити нову машину.
out of order — несправний
Не працює належним чином; не в належному стані.
Приклади:
The elevator is out of order.
Ліфт несправний.