каяття
Penitence — це стан глибокого каяття та жалю за вчинені помилки чи гріхи.
noun — значення 1
The feeling of sincere regret or remorse for one's wrongdoing or sins.
Відчуття щирого жалю або каяття за власні провини чи гріхи.
Приклади:
He showed deep penitence for his past mistakes.
Він виявив глибоке каяття за свої минулі помилки.
The act was a sign of his sincere penitence.
Цей вчинок був ознакою його щирого покаяння.
show penitence — виявляти каяття
Приклади:
It is important to show penitence after hurting someone.
Важливо виявляти каяття після того, як образив когось.
a sense of penitence — почуття каяття
Приклади:
A sudden sense of penitence filled his heart.
Раптове почуття каяття наповнило його серце.