спокута, спокута гріхів, примирення
Atonement — це процес спокути, виправлення помилок або відновлення гармонійних стосунків після конфлікту чи провини.
noun — значення 1
The act of making amends for a wrong or injury to restore a damaged relationship.
Дія, спрямована на виправлення провини чи шкоди з метою відновлення пошкоджених стосунків.
Приклади:
He offered his apology as an atonement for his past mistakes.
Він запропонував свої вибачення як спокуту за свої минулі помилки.
She sought some form of atonement for the harm she had caused.
Вона шукала певну форму відшкодування за шкоду, яку завдала.
noun — значення 2
The theological concept of the reconciliation between God and humanity through the sacrifice of Jesus.
Теологічна концепція примирення між Богом і людством через жертву Ісуса.
Приклади:
The doctrine of atonement is central to many Christian traditions.
Доктрина про спокуту гріхів є центральною для багатьох християнських традицій.
noun — значення 3
The state of being in harmony or the restoration of friendly relations between parties.
Стан гармонії або відновлення дружніх стосунків між сторонами.
Приклади:
After years of conflict, they finally reached an atonement.
Після років конфлікту вони нарешті досягли примирення.