каяття, каяння
Repentance — це стан глибокого жалю або каяття за вчинені помилки чи гріхи, що супроводжується бажанням виправити ситуацію.
noun — значення 1
A feeling of deep regret or remorse for one's past actions or sins.
Відчуття глибокого жалю або докорів сумління за свої минулі вчинки чи гріхи.
Приклади:
He showed sincere repentance for his mistakes.
Він виявив щире каяття за свої помилки.
The criminal expressed deep repentance during the trial.
Злочинець висловив глибоке покаяння під час судового процесу.
noun — значення 2
The state of being penitent and willing to change one's behavior.
Стан готовності виправитися та змінити свою поведінку після усвідомлення провини.
Приклади:
True repentance requires a change in actions, not just words.
Справжнє розкаяння вимагає зміни дій, а не лише слів.
show repentance — виявляти каяття
Приклади:
He failed to show any repentance for his actions.
Він не виявив жодного каяття за свої вчинки.
deep repentance — глибоке покаяння
Приклади:
She felt deep repentance for what she had done.
Вона відчула глибоке покаяння за те, що зробила.