предмет, заперечувати, об'єкт
Object — це англійське слово, яке має кілька значень, включаючи фізичний предмет, мету або ціль, а також граматичний термін.
noun — значення 1
A thing that has physical existence and can be seen or touched, but is not alive.
Річ, яка має фізичне існування і яку можна побачити або торкнутися, але яка не є живою.
Приклади:
The table is a solid wooden object.
Стіл — це суцільний дерев'яний предмет.
The police found a strange object in the garden.
Поліція знайшла дивний об'єкт у саду.
noun — значення 2
The goal, end, or purpose of something.
Мета, кінець або призначення чогось.
Приклади:
He has no definite object in life.
Він не має чіткої мети в житті.
The object of the exercise is to improve your vocabulary.
Об'єктом вправи є покращення вашого словникового запасу.
noun — значення 3
In grammar, the noun phrase that is the receiver of the action of a transitive verb or the complement of a preposition.
У граматиці — іменникова фраза, яка є отримувачем дії перехідного дієслова або доповненням прийменника.
Приклади:
In the sentence 'She reads a book', 'a book' is the direct object.
У реченні «Вона читає книгу» «книгу» є прямим додатком.
noun — значення 4
A person or thing toward which an emotion, feeling, or attitude is directed.
Особа або річ, до якої спрямована емоція, почуття чи ставлення.
Приклади:
He was the object of her affection.
Він був об'єктом її прихильності.
verb — значення 1
To disagree with or oppose something or someone; to express disapproval or objection.
Не погоджуватися або заперечувати чомусь чи комусь; висловлювати незгоду або заперечення.
Приклади:
I don't object to your going out to work, but who will look after the children?
Я не заперечую, щоб ти йшов працювати, але хто доглядатиме за дітьми?
I object to being treated like a child.
Я заперечую проти того, щоб до мене ставились як до дитини.
verb — значення 2
To offer in opposition as a criminal charge or by way of accusation or reproach; to adduce as an objection or adverse reason.
Висувати як кримінальне звинувачення або як звинувачення чи докір; наводити як заперечення або несприятливу причину.
Приклади:
He objected to the evidence presented in court.
Він заперечив проти доказів, представлених у суді.
money is no object — гроші не мають значення
Приклади:
Send me the best employees that money can buy. Money is no object.
Пришліть мені найкращих працівників, яких можна найняти за гроші. Про гроші не турбуйтеся.
object of art — твір мистецтва
Приклади:
The museum houses many valuable objects of art.
Музей зберігає багато цінних творів мистецтва.
I don't have any objections. — Я не маю заперечень.
Висловлення згоди або відсутності заперечень щодо запропонованого плану чи дії.
Приклади:
If no one has any objections, we will proceed with the plan.
Якщо ніхто не має заперечень, ми продовжимо з планом.