Egotism — це схильність людини надмірно зосереджуватися на власній персоні, що часто супроводжується відчуттям власної винятковості.
noun: егоцентризм, самозакоханість, пихатість, зарозумілість, егоїзм, самолюбство
noun — значення 1
A tendency to talk excessively about oneself.
Схильність надмірно говорити про себе.
Приклади:
His constant egotism made it difficult for others to join the conversation.
Його постійний егоцентризм заважав іншим приєднатися до розмови.
She was tired of his egotism and lack of interest in her life.
Вона втомилася від його самозакоханості та відсутності інтересу до її життя.
noun — значення 2
A belief that one is superior to or more important than others.
Переконання, що людина є кращою або важливішою за інших.
Приклади:
The manager's egotism prevented him from listening to his team's suggestions.
Пихатість менеджера заважала йому прислухатися до пропозицій своєї команди.
Such blatant egotism is rarely appreciated in a collaborative environment.
Така відверта зарозумілість рідко цінується в середовищі, де потрібна співпраця.
noun — значення 3
The result or product of being egoistic.
Результат або прояв егоїстичної поведінки.
Приклади:
His actions were a clear manifestation of pure egotism.
Його вчинки були яскравим проявом чистого егоїзму.
sheer egotism — суцільний егоїзм
Приклади:
It was sheer egotism that drove him to ignore everyone else.
Саме суцільний егоїзм змусив його ігнорувати всіх інших.
pure egotism — чистий егоцентризм
Приклади:
His behavior was nothing but pure egotism.
Його поведінка була не чим іншим, як чистим егоцентризмом.