пиха, вигадка, думка
Conceit — це іменник, що означає надмірну самовпевненість, пиху, а також може вживатися у значенні оригінальної ідеї чи літературного прийому.
noun — значення 1
An excessively high opinion of one's own abilities or worth.
Надмірно висока думка про власні здібності чи цінність; пиха або марнославство.
Приклади:
His conceit made him unpopular with his colleagues.
Його пиха зробила його непопулярним серед колег.
She spoke about her achievements without a trace of conceit.
Вона розповідала про свої досягнення без жодної краплі марнославства.
noun — значення 2
An ingenious or fanciful idea, often used as a literary or rhetorical device.
Вигадлива або оригінальна ідея, що часто використовується як літературний чи риторичний прийом.
Приклади:
The poem is built around a complex conceit comparing love to a journey.
Вірш побудований навколо складної хитромудрої метафори, що порівнює кохання з подорожжю.
It was a clever conceit to frame the story as a series of letters.
Це була вдала оригінальна ідея — побудувати розповідь як серію листів.
noun — значення 3
A personal opinion or judgment about something.
Власна думка або судження про що-небудь.
Приклади:
In my conceit, the plan was doomed from the start.
На мою думку, цей план був приречений з самого початку.
full of conceit — сповнений пихи
Приклади:
He is so full of conceit that he never listens to advice.
Він настільки сповнений пихи, що ніколи не прислухається до порад.