брязкати, брязкіт, базікати
Clatter — це англійське слово, що описує гучний брязкіт, стукіт або галасливу розмову.
verb — значення 1
To make a loud, rattling sound by hitting hard objects together.
Видавати гучний брязкіт, вдаряючи тверді предмети один об одного.
Приклади:
The dishes clatter in the sink.
Посуд брязкає в раковині.
Pots and pans clatter as she cooks.
Каструлі та сковорідки стукають, поки вона готує.
verb — значення 2
To talk in a noisy, rapid, or continuous manner.
Багато і швидко говорити, здіймаючи галас.
Приклади:
The children clatter away about their day.
Діти без упину базікають про свій день.
verb — значення 3
To strike or smack something with force.
Сильно вдарити або ляснути щось.
Приклади:
He clattered the door shut in anger.
Він зі злістю вдарив дверима, зачиняючи їх.
noun — значення 1
A series of sharp, rattling sounds caused by objects hitting each other.
Серія різких звуків брязкоту, спричинених ударами предметів один об одного.
Приклади:
I heard a sudden clatter in the kitchen.
Я почув раптовий брязкіт на кухні.
The clatter of hooves echoed on the street.
Стукіт копит відлунював на вулиці.
noun — значення 2
A loud, confused noise or disturbance.
Гучний, безладний шум або галас.
Приклади:
The clatter of the crowd was deafening.
Галас натовпу був приголомшливим.
noun — значення 3
Noisy, rapid, or idle talk.
Шумна, швидка або пуста розмова.
Приклади:
The constant clatter of the students distracted the teacher.
Постійне базікання учнів відволікало вчителя.