потріскування, крепітація, крепітуючий хрип
Crepitation — це медичний та технічний термін, що означає характерний звук тертя, хрускоту або потріскування.
noun — значення 1
The act of producing a crackling or rattling sound.
Процес виникнення звуку потріскування або деренчання.
Приклади:
The dry leaves produced a soft crepitation under our feet.
Сухе листя видавало тихе потріскування під нашими ногами.
The fire emitted a constant crepitation as the wood burned.
Вогонь видавав постійний хрускіт, коли дерево горіло.
noun — значення 2
A grating or crackling sound caused by the friction of broken bone fragments or air in tissues.
Звук тертя або хрускоту, що виникає при терті уламків кісток або при натисканні на тканини, що містять повітря.
Приклади:
The doctor noted crepitation in the patient's knee joint during the examination.
Лікар під час огляду відзначив крепітацію в колінному суглобі пацієнта.
The fracture was confirmed by the audible crepitation of the bone fragments.
Перелом був підтверджений виразним хрускотом у суглобах уламків кістки.
noun — значення 3
A specific type of abnormal respiratory sound heard during lung auscultation.
Специфічний тип патологічного дихального шуму, що вислуховується під час аускультації легень.
Приклади:
The presence of crepitation in the lower lobes suggests fluid accumulation.
Наявність крепітуючого хрипу в нижніх частках легень вказує на накопичення рідини.
audible crepitation — чутна крепітація
Приклади:
There was audible crepitation when he moved his shoulder.
Була чутна крепітація, коли він рухав плечем.
joint crepitation — крепітація суглоба
Приклади:
Chronic joint crepitation is often a sign of osteoarthritis.
Хронічна крепітація суглоба часто є ознакою остеоартриту.