Troublemaker — це іменник, що описує людину, яка постійно створює проблеми, конфлікти або порушує спокій.
noun: бешкетник, баламут, підбурювач, скаржник, буркотун
noun — значення 1
A person who habitually causes difficulty, conflict, or disruption, often intentionally.
Людина, яка систематично створює труднощі, конфлікти або порушує порядок, часто навмисно.
Приклади:
The teacher identified him as a troublemaker in the classroom.
Вчитель визначив його як бешкетника в класі.
She was known as a troublemaker who loved to stir up arguments.
Вона була відома як баламут, яка любила провокувати суперечки.
noun — значення 2
Someone who frequently complains or expresses dissatisfaction about things.
Той, хто часто скаржиться або висловлює невдоволення з різних приводів.
Приклади:
He is such a troublemaker; he finds fault with every single decision we make.
Він справжній скаржник; він знаходить недоліки в кожному нашому рішенні.
potential troublemaker — потенційний порушник спокою
Приклади:
Security guards were watching the potential troublemaker closely.
Охоронці пильно стежили за потенційним порушником спокою.