Telephone — це слово, що означає пристрій для зв'язку або дію зв'язку за допомогою такого пристрою.
noun: телефон, гра телефон
verb: дзвонити, подзвонити, телефонувати, зателефонувати
noun — значення 1
A telecommunication device used for two-way talking with another person, often shortened to 'phone'. It allows for immediate voice communication over distances.
Пристрій для телекомунікацій, який використовується для двостороннього розмовного зв'язку з іншою особою, часто скорочується до 'телефон'. Він дозволяє миттєвий голосовий зв'язок на відстані.
Приклади:
It seems that there is something wrong with the telephone.
Схоже, щось негаразд з телефоном.
Could you dial for me? The telephone is too high.
Можете набрати мені номер? Для мене телефон зависоко.
noun — значення 2
The part of a telephone that you hold to your ear and speak into.
Частина телефону, яку тримають біля вуха та в яку говорять.
Приклади:
Please let me know the result by telephone.
Будь ласка, повідомте мені про результат телефоном.
noun — значення 3
A game where a message is passed from person to person by whispering, often resulting in distortion.
Гра, в якій повідомлення передається від людини до людини пошепки, що часто призводить до спотворення.
noun — значення 4
A situation where a message becomes distorted and misunderstood due to being passed from person to person.
Ситуація, коли повідомлення спотворюється і неправильно розуміється через передачу від людини до людини.
verb — значення 1
To contact someone using a telephone.
Зв'язатися з кимось за допомогою телефону.
Приклади:
Telephone me if it rains.
Зателефонуй мені, якщо піде дощ.
I will telephone you tomorrow.
Я подзвоню тобі завтра.
verb — значення 2
To convey a message or information via telephone.
Передати повідомлення або інформацію телефоном.
Приклади:
She telephoned the news to her family.
Вона зателефонувала родині з новинами.