слухняний
Obedient — прикметник, що описує людину або тварину, яка охоче виконує накази, вказівки чи правила.
adj — значення 1
Willing to comply with the commands, orders, or instructions of those in authority.
Схильний виконувати накази, розпорядження або вказівки тих, хто має владу.
Приклади:
Tom is obedient, isn't he?
Том слухняний, так?
Tom is obedient.
Том слухняний.
obedient child — слухняна дитина
Приклади:
She is an obedient child who always listens to her teachers.
Вона слухняна дитина, яка завжди слухає своїх вчителів.
remain obedient — залишатися слухняним
Приклади:
The dog was trained to remain obedient at all times.
Собаку навчили завжди залишатися слухняним.