Mutter — це дієслово, що означає говорити тихо, нечітко або бурмотіти під ніс, часто висловлюючи невдоволення.
noun: бурмотіння, бубоніння
verb: бурмотіти, бубоніти, мимрити, муркотіти, бурчати
noun — значення 1
A low, indistinct sound or utterance, often expressing dissatisfaction.
Тихий, нечіткий звук або висловлювання, що часто виражає невдоволення.
Приклади:
I heard a low mutter from the back of the room.
Я почув тихе бурмотіння з задньої частини кімнати.
There was a mutter of protest among the crowd.
Серед натовпу почулося бубоніння протесту.
verb — значення 1
To speak in a low, unclear voice, often because of annoyance or irritation.
Говорити низьким, нечітким голосом, часто через роздратування або невдоволення.
Приклади:
He continued to mutter under his breath.
Він продовжував бурмотіти собі під ніс.
Stop muttering and speak clearly.
Припини бубоніти і говори чітко.
verb — значення 2
To make a low, continuous, rumbling sound.
Видавати низький, безперервний, гуркітливий звук.
Приклади:
The distant thunder began to mutter.
Далекий грім почав бурчати.
The old engine started to mutter in the cold.
Старий двигун почав муркотіти на холоді.