гарчання, гарчати
Growl — це англійське слово, що означає низький, гортанний звук, який видають тварини або люди, виражаючи гнів чи загрозу.
noun — значення 1
A deep, rumbling, threatening sound made in the throat by an animal.
Глибокий, гуркітливий, загрозливий звук, який видає тварина горлом.
Приклади:
The silence of the forest was broken by the growl of wild beasts.
Тишу лісу порушувало гарчання диких звірів.
The dog gave a low growl when the stranger approached.
Собака видав низьке ричання, коли наблизився незнайомець.
noun — значення 2
A similar deep, guttural sound made by a human, often expressing anger or frustration.
Схожий глибокий, гортанний звук, який видає людина, часто виражаючи гнів або роздратування.
Приклади:
He let out a frustrated growl and slammed the door.
Він видав роздратоване гарчання і грюкнув дверима.
verb — значення 1
To utter a deep guttural sound, typically as an angry animal or a person expressing annoyance.
Видавати глибокий гортанний звук, зазвичай як розлючена тварина або людина, що виражає роздратування.
Приклади:
The wolf began to growl at the intruders.
Вовк почав гарчати на непроханих гостей.
Don't growl at me just because you are tired.
Не варто ричати на мене тільки тому, що ти втомився.