імпульсивний, бурхливий
Impetuous — прикметник, що описує людину або дію, які характеризуються імпульсивністю, поспішністю та бурхливістю.
adj — значення 1
Acting or done quickly and without thought or care.
Дія, що виконується поспішно, без належного обдумування чи обережності.
Приклади:
His impetuous decision to quit the job caused many problems.
Його імпульсивне рішення звільнитися з роботи спричинило багато проблем.
She regretted her impetuous remark immediately after saying it.
Вона пошкодувала про своє необачне зауваження одразу після того, як сказала його.
adj — значення 2
Moving or acting with great force or violence.
Такий, що рухається або діє з великою силою чи бурхливістю.
Приклади:
Tom is a solid and determined man, but sometimes he's as impetuous as a river of molten lava.
Том - твердий і рішучий чоловік, але часом він такий же бурхливий, як річка розплавленої лави.
impetuous youth — бурхлива молодість
Приклади:
He remembered the impetuous youth he spent traveling.
Він згадував бурхливу молодість, яку провів у подорожах.