Impulsive — прикметник, що описує людину або дію, яка відбувається під впливом раптового пориву без попереднього обмірковування.
adj: імпульсивний, нестриманий, рушійний, спонукальний, поривчастий, миттєвий
adj — значення 1
Acting or done without forethought, driven by sudden desires or feelings.
Схильний діяти під впливом раптових поривів або емоцій, не обмірковуючи наслідки.
Приклади:
I'm very impulsive.
Я дуже імпульсивний.
Tom is impulsive, isn't he?
Том імпульсивний, так?
adj — значення 2
Having the power to drive or push something forward with force.
Такий, що має силу штовхати або спонукати до руху; рушійний.
Приклади:
The engine provides an impulsive force to the mechanism.
Двигун забезпечує рушійну силу для механізму.
adj — значення 3
Characterized by short, sudden bursts of energy or force rather than continuous action.
Характеризується короткочасними, раптовими спалахами енергії, а не безперервною дією.
Приклади:
The machine produces impulsive movements.
Машина виробляє поривчасті рухи.
impulsive decision — імпульсивне рішення
Приклади:
It was an impulsive decision to buy the car.
Це було імпульсивне рішення купити машину.
impulsive behavior — імпульсивна поведінка
Приклади:
His impulsive behavior often leads to trouble.
Його імпульсивна поведінка часто призводить до проблем.