розлучення, розлучати, розділення
Divorce — це англійське слово, що означає розірвання шлюбу або розділення чогось.
noun — значення 1
The legal dissolution of a marriage.
Юридичне припинення шлюбу між двома особами.
Приклади:
The Catholic Church is opposed to divorce.
Католицька церква проти розлучення.
She won't agree to a divorce.
Вона не погодиться на розлучення.
noun — значення 2
A separation of connected things.
Розділення або роз'єднання того, що було пов'язане.
Приклади:
The divorce of the two components was difficult.
Розділення двох компонентів було складним.
noun — значення 3
The separation of a bonded pair of animals.
Розділення пари тварин, які були пов'язані між собою.
Приклади:
The divorce of the breeding pair was necessary for their health.
Розділення пари для розмноження було необхідним для їхнього здоров'я.
noun — значення 4
That which separates.
Те, що слугує для розділення або роз'єднання.
Приклади:
The divorce acted as a barrier between them.
Роздільник слугував бар'єром між ними.
verb — значення 1
To legally dissolve a marriage between two people.
Юридично припинити шлюб між двома особами.
Приклади:
The court will divorce them next month.
Суд розлучить їх наступного місяця.
verb — значення 2
To end one's own marriage to (a person) in this way.
Припинити власний шлюб з кимось шляхом розлучення.
Приклади:
She decided to divorce him after years of unhappiness.
Вона вирішила розлучитися з ним після років нещастя.
They are going to divorce.
Вони збираються розлучитися.
verb — значення 3
To obtain a legal divorce.
Отримати юридичне розлучення.
Приклади:
He is trying to divorce his wife.
Він намагається розлучитися зі своєю дружиною.
verb — значення 4
To separate something that was connected.
Розділити або роз'єднати те, що було пов'язане.
Приклади:
The process will divorce the two substances.
Процес розділить дві речовини.
to get a divorce — розлучитися
Отримати офіційне розірвання шлюбу.
Приклади:
They are trying to get a divorce.
Вони намагаються розлучитися.