відокремлювати, відмежовуватися, розкладати
Dissociate — це дієслово, що означає розривати зв'язки, відокремлювати або відмежовуватися від чогось чи когось.
verb — значення 1
To disconnect or separate one thing from another in the mind or in reality.
Відокремлювати або розривати зв'язок між чимось у свідомості чи в реальності.
Приклади:
He tried to dissociate his personal life from his professional career.
Він намагався відокремити своє особисте життя від професійної кар'єри.
The company decided to dissociate itself from the controversial project.
Компанія вирішила розірвати зв'язок із суперечливим проектом.
verb — значення 2
To stop being involved or associated with a person or group.
Припинити бути залученим або підтримувати стосунки з особою чи групою.
Приклади:
She chose to dissociate from the group after the argument.
Вона вирішила відмежовуватися від групи після суперечки.
It is important to dissociate from those who promote violence.
Важливо припиняти спілкування з тими, хто пропагує насильство.
verb — значення 3
To break down a chemical compound into simpler components, often through heat or electrolysis.
Розкладати хімічну сполуку на простіші компоненти, часто за допомогою нагрівання або електролізу.
Приклади:
High temperatures cause the molecules to dissociate.
Високі температури змушують молекули розкладати.
dissociate oneself from — відмежовуватися від
Приклади:
He had to dissociate himself from the scandal.
Він був змушений відмежовуватися від скандалу.