божественність, божество, богослов'я
Divinity — це багатозначне англійське слово, що означає божественну природу, божество, релігієзнавство або вид кондитерського виробу.
noun — значення 1
The state, quality, or nature of being a god or divine.
Стан, якість або природа бути богом чи божественним.
Приклади:
The ancient king claimed his own divinity.
Стародавній цар проголосив власну божественність.
She was struck by the sheer divinity of the music.
Її вразила справжня божественність цієї музики.
noun — значення 2
A divine being or a god.
Божественна істота або бог.
Приклади:
The temple was dedicated to a local divinity.
Храм був присвячений місцевому божеству.
They offered prayers to the divinity of the forest.
Вони підносили молитви божеству лісу.
noun — значення 3
The academic study of religion, theology, or religious beliefs.
Академічне вивчення релігії, теології або релігійних вірувань.
Приклади:
He decided to study divinity at the university.
Він вирішив вивчати богослов'я в університеті.
Her thesis focused on the history of divinity.
Її дисертація була зосереджена на історії богослов'я.
noun — значення 4
A type of light, fluffy confectionery made with egg whites, sugar, and corn syrup.
Різновид легкого, повітряного кондитерського виробу, виготовленого з яєчних білків, цукру та кукурудзяного сиропу.
Приклади:
She prepared a batch of homemade divinity for the holidays.
Вона приготувала порцію домашнього кондитерського виробу на свята.
study of divinity — вивчення богослов'я
Приклади:
The study of divinity requires deep reflection.
Вивчення богослов'я вимагає глибоких роздумів.