Godhead — це термін, що позначає божественну сутність, природу Бога або вищу божественну силу.
noun: божественність, божественна сутність, Бог, Всевишній, божество, ідол, кумир, авторитет
noun — значення 1
The divine nature or essence of God.
Божественна природа або сутність Бога.
Приклади:
Krishna is the Supreme Personality of Godhead.
Крішна — Верховний Бог-Особа, що втілює божественність.
The mystery of the Godhead is central to the theology.
Таємниця, яку несе в собі божественна сутність, є центральною для теології.
noun — значення 2
God himself, often referring to the Trinity in Christian theology.
Сам Бог, часто вживається для позначення Трійці в християнському богослов'ї.
Приклади:
They prayed to the Godhead for guidance.
Вони молилися до Бога за настановою.
The light of the Godhead shone upon them.
Світло, що випромінював Всевишній, осяяло їх.
noun — значення 3
Any deity, idol, or object of worship.
Будь-яке божество, ідол або об'єкт поклоніння.
Приклади:
Ancient cultures worshipped many a godhead.
Стародавні культури поклонялися багатьом божествам.
noun — значення 4
A person or entity that is highly admired or holds significant influence.
Людина або організація, якою захоплюються або яка має значний вплив.
Приклади:
He was considered a godhead in the world of modern physics.
Його вважали справжнім авторитетом у світі сучасної фізики.