Godliness — це іменник, що означає стан благочестя, релігійної відданості та праведного способу життя.
noun: благочестя, побожність, праведність
noun — значення 1
The quality of being devoutly religious and living in accordance with divine laws.
Якість бути глибоко релігійним та жити відповідно до божественних законів.
Приклади:
Her life was a testament to her deep godliness.
Її життя було свідченням її глибокого благочестя.
He sought to combine hard work with true godliness.
Він прагнув поєднати наполегливу працю з істинною побожністю.
godliness and purity — благочестя та чистота
Приклади:
The monk lived a life of godliness and purity.
Чернець жив життям, сповненим благочестя та чистоти.
Cleanliness is next to godliness — Чистота — це половина благочестя.
Прислів'я, що підкреслює важливість охайності та чистоти як ознак моральної досконалості.
Приклади:
My grandmother always insisted that cleanliness is next to godliness.
Моя бабуся завжди наполягала, що чистота — це половина благочестя.