Countenance — це багатозначне слово, яке вживається як іменник для опису виразу обличчя або підтримки, а також як дієслово, що означає схвалювати чи терпіти щось.
noun: вираз обличчя, обличчя, підтримка, схвалення, самовладання, спокій
verb: підтримати, схвалювати
noun — значення 1
The appearance or expression of a person's face.
Зовнішній вигляд або вираз обличчя людини.
Приклади:
He had a calm countenance despite the chaos around him.
У нього був спокійний вираз обличчя попри хаос навколо.
Her stern countenance suggested she was not pleased.
Її суворе обличчя свідчило про те, що вона незадоволена.
noun — значення 2
Support, approval, or encouragement given to an idea or action.
Підтримка, схвалення або заохочення, надані ідеї чи дії.
Приклади:
The project received the official countenance of the board.
Проєкт отримав офіційну підтримку ради директорів.
noun — значення 3
A state of composure and self-control in one's facial expression.
Стан спокою та самовладання, що відображається на обличчі.
Приклади:
She maintained her countenance throughout the difficult interrogation.
Вона зберігала самовладання протягом усього складного допиту.
verb — значення 1
To tolerate, support, or approve of a particular behavior or event.
Терпіти, підтримувати або схвалювати певну поведінку чи подію.
Приклади:
They refused to countenance any suggestion of a power-sharing agreement with a man they deemed a radical.
Вони відмовилися підтримати будь-яку пропозицію про угоду про розподіл влади з чоловіком, якого вони вважали радикалом.
The school will not countenance bullying in any form.
Школа не буде схвалювати цькування в жодній формі.
change one's countenance — змінити вираз обличчя
Приклади:
His countenance changed when he heard the news.
Його вираз обличчя змінився, коли він почув новини.