Confiscate

Значення та приклади

verb — значення 1

To take possession of something from someone by using official authority.

Примусово вилучати щось у когось, використовуючи офіційні повноваження.

Приклади:

• We need to confiscate their weapons.

  Треба конфіскувати їхню зброю.

• The teacher had to confiscate the phone during the exam.

  Вчитель був змушений вилучити телефон під час іспиту.

Форми слова

• • confiscates (однина) — конфіскує
• • confiscating (теперішній час) — конфіскуючи
• • confiscated (минулий час) — конфіскував

Похідні та пов'язані слова