кричати, крик
Yell — це англійське слово, яке означає видавати гучний звук голосом, зазвичай виражаючи сильні емоції, або сам цей звук.
verb — значення 1
To shout or make a loud, sharp cry, often because of strong emotions like anger, fear, or excitement.
Видавати гучний, різкий звук голосом, часто через сильні емоції, такі як гнів, страх або збудження.
Приклади:
The crowd began to yell when their team scored.
Натовп почав кричати, коли їхня команда забила гол.
She had to yell to be heard over the noise.
Їй довелося кричати, щоб її почули крізь шум.
verb — значення 2
To convey a message or information by shouting.
Передавати повідомлення або інформацію шляхом крику.
Приклади:
He yelled a warning to the people on the street.
Він крикнув попередження людям на вулиці.
verb — значення 3
To scold or rebuke someone forcefully and loudly.
Сварити або дорікати комусь голосно і наполегливо.
Приклади:
The teacher yelled at the students for being late.
Вчитель кричав на учнів за запізнення.
noun — значення 1
A loud shout or cry, typically expressing strong emotion.
Гучний крик або вигук, що зазвичай виражає сильні емоції.
Приклади:
We heard a yell of surprise from the next room.
Ми почули крик здивування з сусідньої кімнати.
His yell of pain was heard by everyone.
Його крик болю був почутий усіма.
noun — значення 2
A specific phrase or utterance intended to be shouted.
Певна фраза або вислів, призначений для вигукування.
Приклади:
The coach shouted a yell to motivate the team.
Тренер вигукнув гасло, щоб мотивувати команду.