Veracity — це іменник, що означає правдивість, достовірність або відповідність фактам.
noun: правдивість, чесність, достовірність, точність, істина, правда
noun — значення 1
The quality of being truthful and honest in one's speech or actions.
Якість бути правдивим і чесним у своїх словах чи діях.
Приклади:
The witness was known for her veracity.
Свідка знали за її правдивість.
I have no reason to doubt his veracity.
У мене немає причин сумніватися в його чесність.
noun — значення 2
The state of being accurate or in agreement with the facts.
Стан відповідності фактам або точності інформації.
Приклади:
The veracity of the report was questioned by the committee.
Достовірність звіту була поставлена під сумнів комітетом.
We must verify the veracity of these claims.
Ми повинні перевірити точність цих тверджень.
noun — значення 3
A statement or fact that is true.
Твердження або факт, що є істинним.
Приклади:
He spoke a simple veracity that changed everything.
Він вимовив просту істину, яка змінила все.
question the veracity — ставити під сумнів достовірність
Приклади:
They began to question the veracity of his story.
Вони почали ставити під сумнів достовірність його історії.
ensure veracity — забезпечити точність
Приклади:
The editor worked to ensure the veracity of the article.
Редактор працював, щоб забезпечити точність статті.