волоцюга, блукати, блукаючий
Vagabond — це слово, що описує людину, яка не має постійного місця проживання та постійно подорожує, або ж прикметник для опису чогось, що рухається без певної мети.
noun — значення 1
A person who travels from place to place without a fixed home or a clear destination.
Людина, яка подорожує з місця на місце, не маючи постійного дому чи чіткого пункту призначення.
Приклади:
The old vagabond spent his nights under the stars.
Старий волоцюга проводив свої ночі під зірками.
He lived the life of a wandering vagabond.
Він жив життям мандрівного бродяги.
verb — значення 1
To wander or roam from place to place like a vagabond.
Мандрувати або блукати з місця на місце, як волоцюга.
Приклади:
He decided to vagabond across the continent for a year.
Він вирішив блукати континентом протягом року.
They spent their youth vagabonding through small towns.
Вони провели свою молодість, волочачись маленькими містечками.
adj — значення 1
Moving about without a certain direction or purpose.
Рухається без певної мети чи напрямку.
Приклади:
The vagabond clouds drifted across the sky.
Блукаючі хмари пливли по небу.