Scholarship — це англійське слово, яке означає фінансову допомогу для навчання або знання та досягнення вченого.
noun: стипендія, вченість, наукова діяльність, наукові знання, наукова галузь, перший курс (старшої школи)
noun — значення 1
Financial aid awarded to a student to help pay for their education, often based on academic merit or financial need.
Фінансова допомога, що надається студенту для оплати освіти, часто на основі академічних досягнень або фінансової потреби.
Приклади:
The scholarship enabled her to go to college.
Стипендія дозволила їй поступити в коледж.
He studied on a scholarship.
Він навчався на стипендію.
noun — значення 2
The character, qualities, or attainments of a scholar; the methods and activities of a scholar.
Характер, якості або досягнення вченого; методи та діяльність вченого.
Приклади:
Her scholarship in ancient history was widely recognized.
Її вченість у галузі стародавньої історії була широко визнана.
noun — значення 3
The body of knowledge accumulated by scholars; the realm of refined learning.
Сукупність знань, накопичених вченими; сфера витонченого навчання.
Приклади:
The scholarship of the Renaissance period was vast and influential.
Наукові знання епохи Відродження були величезними та впливовими.
noun — значення 4
The first year of high school, which historically required passing exams for advancement.
Перший рік старшої школи, який історично вимагав складання іспитів для просування далі.
Приклади:
In some older educational systems, the scholarship year was a crucial hurdle.
У деяких старіших освітніх системах рік стипендії був вирішальною перешкодою.
academic scholarship — академічна стипендія
Приклади:
She was awarded an academic scholarship for her outstanding grades.
Вона отримала академічну стипендію за свої видатні оцінки.
full scholarship — повна стипендія
Приклади:
He was fortunate to receive a full scholarship to cover all his expenses.
Йому пощастило отримати повну стипендію, яка покрила всі його витрати.